Tags

    Доробки Тюхтенко Євгенія

    Барабанщик гурту PINK Марк Шульман завітав до Києва


    Сьома година вечора, клуб 44 ще не наповнений, хоча ті, хто дістався вчасно, вже з

    нетерпінням чекають на зустріч з Марком. Спукаюсь сходами і чую співи Роберта

    Планта... спочатку не розумію, до чого тут це, лише потім ведучий пояснює «Марка

    Шульмана не зіпсували контракти з поп-музикантами, в душі він залишився рок-н-

    рольщиком!».


    Публіка досить різноманітна: тут ті, хто займаються музикою та чекають на поради

    відомого музиканта, а також ті, хто просто відпочиває у клубі.


    Навпроти барабанної установки виставлені стільці, які треба якомога швидше зайняти, що

    мені і вдається зробити.


    Ведучий оголошує вихід музиканта, і ось він, неймовірно енергійний, розкутий, шалений,

    просто нереальний – барабанщик Марк Шульман: справжність цього артиста очевидна,

    він поглинає будь-які погляди, а поветає відроджену іскристу енергетику. Складно навіть

    уявити що цій людині 50 років. Він голосно, з надривом вітається з нами та сідає за

    барабани.


    Більша частина вечору присвячена розповідям музиканта про його власний шлях та

    кар’єру. Ми чуємо про дитинство Марка, про його жагу та пристрасть до гри на барабанах

    ще з пяти років, неоднорозово підкреслену, його бажанням мати нескінченну кількість

    фанаток.


    Неначе притчі, звучать його історії з життя для нас, кожна з якої несе за собою окремий

    урок. Марк розповідає нам, як тричі він ходив на прослуховування відомої поп діви

    CHER. Першого разу він надзвичайно хвилювався, а отже зосередив всю увагу на собі і

    своїх діях, не взаємодіяв з іншими музикантами. Звідси і власний його висновок: «Яким

    же я був егоїстичним, зрозуміло тепер, чому мені відмовили, перш за все треба

    сфокусуватись на публіці і своїх колегах, а не на самому собі.» А далі Марк розказує і

    про другу спробу: «Прийшовши другого разу я побачив справді сильних конкурентів, 24

    інших барабанщика, що претендували на це місце, то ж я одразу і подумав, що цю роботу

    я точно не отримаю». І одразу ж Марк роз’ясняє: «Найпоширенішою помилкою людини,

    яка хоче досягти успіху, є те, що вона думає про те, чого вона не хоче або більш за все

    боїться».Третя спроба стає вдалою і Марк отримує бажаний контракт.


    І після завершення цієї історії лунає пісня CHER під яку Марк демонструє нам свою

    техніку та уміння.


    А тим часом, ведучий готує мікрофон, для того, щоб всі бажаючи змогли поставити свої

    запитання. Більшість з них прості, такі як: «Як ви підтримуєте таку гарну форму?»; «Як ви


    розминаєтесь перед тим, як сідати за барабани?» і т далі.


    Невеличкою кульмінацією стає моє запитання: «Що ж робити українським молодим

    музикантам, адже в Україні немає ані CHER,ані PINK, ані DESTINIY’s CHILD, ані

    BILLY IDOL?». На цей раз музикант трохи спантеличений, проте відповідь лунає

    однозначно: «Створюйте власні гурти, створюйте власних зірок, або поїдьте хоча б на пів

    року у місто з бурхливим музичним життям, наприклад Лос Анджелес або Гамбург».


    Ну звичайно, що ж тут такого складного, сів на літак, полетів до Лос Анджелеса

    на пів року і «діло в шляпі». Зрозуміло, що наврядче Марк Шульман уявляє собі

    фінансові можливості молоді в Україні. Декілька його інших порад здались мені більш

    влучними: «Не бійтесь надсилати свої записи іноземним продюсерам, можете навіть

    надіслати ваші записи мені і я спробую допомогти.»


    Час для запитань вичерпано, а кінцівка є неочікованою. Марк розповідає про те, як він

    переніс рак. І заявляє «Найбільшим моїм досягненням є не барабани, а те, що рік назад

    у мене народилась донька». Насправді страшним діагнозом лікарів, про який Марк

    розповідає, був рак і під загрозу була поставлена його можливість мати дітей. Сповнений

    щастя, музикант розповідає нам і про хеппі енд цієї історії і прощається з нами. А я тим

    часом підбігаю до людей з мікрофоном, та запитую про їх враження. Більшість дуже

    задоволені, але знайшлись і інші: «Мало грали, дуже багато говорили» - заявляє відомий

    український барабанщик Олександр Муренко.


    Для мене – вечір є найдзвичайним. Треба зауважити, Марк Шульман справляє враження

    досвідченого музиканта, але його технічні навички барабанщика неможливо порівняти з

    такими «барабанними монстрами» як Mike Terrano, Mike Portnoy, Mike mangini.


    То ж, сходи клубу ведуть мене на вулицю Хрещатик...до нових зустрічей.

    Comments

    /groups/20111/search/index.rss?tag=hotlist/groups/20111/search/?tag=hotWhat’s HotHotListHot!?tag=hot0/groups/20111/sidebar/HotListNo items tagged with hot.hot/groups/20111/search/index.rss?sort=modifiedDate&kind=all&sortDirection=reverse&excludePages=wiki/welcomelist/groups/20111/search/?sort=modifiedDate&kind=all&sortDirection=reverse&excludePages=wiki/welcomeRecent ChangesRecentChangesListUpdates?sort=modifiedDate&kind=all&sortDirection=reverse&excludePages=wiki/welcome0/groups/20111/sidebar/RecentChangesListmodifiedDateallRecent ChangesRecentChangesListUpdateswiki/welcomeNo recent changes.reverse5search